Київська влада хоче пішохідний маршрут схилами Дніпра. ФОТО

Столична влада хоче зробити великий пішохідний маршрут від Пейзажної алеї до Києво-Печерської лаври - щоб можна було гуляти, не спускаючись до транспортних артерій.

Про це повідомляє прес-служба голови постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

За словами депутата, між Володимирською гіркою, Філармонією і аркою Дружби народів хочуть побудувати міст, щоб люди, не спускаючись у підземний перехід, могли перейти з одного пагорба на інший.

"На малюнках він виглядав жахливо: це такий тарган - рівна лінія з кількома рубаними опорами, - зазначив Бригинець. - Сама по собі ідея хороша: міст дійсно потрібен, але той варіант, який поки що пропонується, навряд чи сподобається киянам. Крім естетичної непривабливості, цей міст, як і Міст кохання [над парковою дорогою - ІП], приховує в собі небезпеку суїцидів чи випадкових падінь".

Депутат стверджує, що разом із художником-монументалістом Анатолієм Гайдамакою розробив альтернативний проект мосту і цілої системи навколо нього.

 Фото: texty.org.ua

"Міст починається з краю Володимирської гірки, людина йде по дорозі і потім потрапляє в скляну трубу, куди можна зайти з будь-якої точки, тому що опори є і ліфтовими шахтами. Так над Володимирським узвозом буде відкрита чудова панорама Києва. Крім того, це пряма дорога до Дитячого театру, куди взимку досить важко підніматися дітям і дорослим. Яма між Українським домом та парком - єдина перешкода, яка розриває туристичний прохід до Лаври", - описує свій проект автор.

На його думку, найперспективніший пішохідний туристичний маршрут може починатися від Золотих воріт до Софії, далі пам'ятник Богдану Хмельницькому, Михайлівський собор, Княгиня Ольга, Володимирська гірка, Святий Володимир.

А для його продовження схилами Дніпра якраз і потрібен запланований міст.

Раніше повідомлялося, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.