Київська влада хоче пішохідний маршрут схилами Дніпра. ФОТО

Столична влада хоче зробити великий пішохідний маршрут від Пейзажної алеї до Києво-Печерської лаври - щоб можна було гуляти, не спускаючись до транспортних артерій.

Про це повідомляє прес-служба голови постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

За словами депутата, між Володимирською гіркою, Філармонією і аркою Дружби народів хочуть побудувати міст, щоб люди, не спускаючись у підземний перехід, могли перейти з одного пагорба на інший.

"На малюнках він виглядав жахливо: це такий тарган - рівна лінія з кількома рубаними опорами, - зазначив Бригинець. - Сама по собі ідея хороша: міст дійсно потрібен, але той варіант, який поки що пропонується, навряд чи сподобається киянам. Крім естетичної непривабливості, цей міст, як і Міст кохання [над парковою дорогою - ІП], приховує в собі небезпеку суїцидів чи випадкових падінь".

Депутат стверджує, що разом із художником-монументалістом Анатолієм Гайдамакою розробив альтернативний проект мосту і цілої системи навколо нього.

 Фото: texty.org.ua

"Міст починається з краю Володимирської гірки, людина йде по дорозі і потім потрапляє в скляну трубу, куди можна зайти з будь-якої точки, тому що опори є і ліфтовими шахтами. Так над Володимирським узвозом буде відкрита чудова панорама Києва. Крім того, це пряма дорога до Дитячого театру, куди взимку досить важко підніматися дітям і дорослим. Яма між Українським домом та парком - єдина перешкода, яка розриває туристичний прохід до Лаври", - описує свій проект автор.

На його думку, найперспективніший пішохідний туристичний маршрут може починатися від Золотих воріт до Софії, далі пам'ятник Богдану Хмельницькому, Михайлівський собор, Княгиня Ольга, Володимирська гірка, Святий Володимир.

А для його продовження схилами Дніпра якраз і потрібен запланований міст.

Раніше повідомлялося, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.