У Калуші відкрили пам'ятник Шухевичу. Частково на пожертви. ФОТО

У суботу, 30 червня, в місті Калуш Івано-Франківської області відбулося відкриття пам'ятника головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу.

Про це повідомляє ЛІГАБізнесІнформ із посиланням на "Інтерфакс".

Урочисту подію було приурочено до 105-річчя від дня народження лідера УПА.

Право відкрити пам'ятник надали міському голові Калуша Ігорю Насалику, синові Шухевича Герою України Юрію Шухевичу, заступнику голови Івано-Франківської обладміністрації Роману Іваницькому, голові Калуської станиці Братства вояків ОУН-УПА Степану Петрашу та голові Калуської райради Василю Дзундзі.

Під час відкриття пам'ятника вгору злетіли синьо-жовті кульки, голуби, пролунав військовий салют. Присутні виконали державний гімн України, гімн ОУН-УПА і духовний гімн України.

Фото: kalush.info

Пам'ятник освятили митрополит Івано-Франківський і Галицький Української православної церкви Київського патріархату Іоасаф та єпископ-емерит Івано-Франківської митрополії Української греко-католицької церкви Софрон Мудрий.

Всього на відкритті пам'ятника були присутні кілька тисяч жителів Калуша та Івано-Франківської області.

 

Пам'ятник Шухевичу виготовлений з бронзи, він стоїть на гранітному постаменті. Загальна висота монумента - 4,5 м. На пам'ятнику - напис "Роман Шухевич - Головний командир УПА. Герой України 1907-1950".

Автор проекту - калуський скульптор Ігор Семак. Пам'ятник виготовляли на львівському приватному підприємстві "Скульптура".

Для реалізації проекту в Калуші в ході громадської ініціативи "Загальна мобілізація", яка стартувала в листопаді 2011 року, 2,5 тис. громадян та організацій зібрали 83 140 тис.грн.

Кошти для будівництва пам'ятника виділили також Калуська міська та районна ради, Івано-Франківська облрада.

Загальна вартість проекту майже 490 тис.грн.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"