Андріївську і Кирилівську церкви не взяли до Світової спадщини ЮНЕСКО

На сесії комітету Світової спадщини ЮНЕСКО в Санкт-Петербурзі було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, який звернувся до генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової з проханням розглянути відповідні питання на черговій сесії Комітету Світової спадщини.

За словами Бригинця, відмова у наданні статусу пов’язана з халатним ставленням київської влади до інших об’єктів культурної спадщини в Києві – до Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

"Серед пропозицій ЮНЕСКО, які повністю будуть обнародувані на офіційному сайті через два тижні, прозвучала пропозиція демонтувати кілька новобудов на схилах Дніпра, - зазначив депутат. - Я не бачив остаточної резолюції, але сподіваюсь, що серед зазначених об’єктів, які треба знести, буде і президентський універсам-ветродром на Парковій дорозі".

За словами депутата, комітет однозначно дав зрозуміти, якщо Україна ігноруватиме вимоги світових експертів, то "ми так і залишимося країною з найменшою кількістю" об’єктів культурного значення у Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Нагадаємо, в перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна в цьому переліку представлена шістьма матеріальними об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.