Містобудівна рада не схвалила проект перебудови ЦУМу на Хрещатику

Містобудівна рада Києва не схвалила проект перебудови ЦУМу.

Про це повідомив член Містобудівної ради Києва Олександр Бригинець.

"Найбільше обурення архітекторів викликало те, що перебудова пам’ятки архітектури ЦУМу передбачає знищення його фасаду, таким чином руйнуючи ансамбль будівель вул. Хрещатик, - зазначив Бригинець. - Сам по собі будинок, можливо, й був би симпатичний, але в іншому місці, а не в центрі столиці".

За словами члена Містобудівної ради, він ініціював звернення до інвестора (Ріната Ахметова) з проханням зважено підійти до цього питання і відмовитись від зміни фасаду: "Поки є така можливість, треба не допустити повторення історії з Андріївським узвозом, коли підпорядкована тому ж інвестору компанія зруйнувала частину історичних будинків і завдала шкоди киянам та самому інвестору".

Члени Містобудівної ради висловили сподівання, що до проекту будуть внесені зауваження спеціалістів та архітекторів, після чого він буде винесений на повторний розгляд, а до того жодні роботи не будуть розпочинати.

 ЦУМ у 1962 році

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.