Будівля Національного художнього музею - під загрозою?

Колектив Національного художнього музею України боїться, що споруда закладу буде пошкоджена внаслідок будівництва по сусідству 10-поверхівки. Висотку збудують на місці історичного будиночку, де в часи СРСР був центр рухівського самвидаву.

Про це з посиланням на колектив музею повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, музейники звернулися з проханням запобігти будівництву, яке планується на місці історичного двоповерхового будиночка за адресою пров. Музейний, 8A - там хочуть побудувати 10-поверхову адміністративну споруду з підземним двоповерховим паркінгом.

Будівництво музею свого часу відбувалося на болотистій ділянці, де архітектору В. Городецькому довелося зводити штучний мурований насип, а стіни музею підпирати контрфорсами.

Крім того, охоронна зона музею складає 30 метрів. Майбутню споруду відділяє від музею всього 10 м.

 Фрагмент поштівки початку XX сторіччя. Музей щойно побудовано. Будинки за нинішньою адресою пров. Музейний, 8 - праворуч. Фото: ЖЖ Михайла Кальницького

Через це зазначене будівництво унеможливить доступ до лекційної зали музею, вхід і вікна якої виходять безпосередньо на будівельний майданчик. А також призведе до транспортного колапсу на Музейному провулку, де й так постійно виникають затори, а тротуари зайняті парковками.

 Музей позначений номером 6. Жовтим позначено місце планованого будівництва

"Я попереджав про небезпеку знесення історичного двоповерхового будиночка, на що влада не відреагувала, - заявив Бригинець. - Як виявилося, забудовнику, напевно, дозволяють діяти далі в розрахунку на те, що скоро впаде і Музей, землю під яким можна буде забудувати ще однією висоткою".

Старовинна будівля на Музейному, 8А була облицьована сучасною плиткою

Фасадна будівля у Музейному провулку, 8-а (колишній житловий будинок 1819 р. побудови) 1994 року була визнана щойно виявленим об’єктом культурної спадщини.

15 квітня 2008 р. наказом Міністерства культури і туризму України її визнали такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В 2009 році КМДА прийняла розпорядження, яким було вирішено розібрати історичний будинок.

В 1990-1991 роках в цій будівлі містився інформаційний центр Руху (Рухінформцентр) - центр тодішньої опозиційної преси і самвидаву. Тут діяло також Товариство української мови ім. Тараса Шевченка "Просвіта".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.