Кулиняк оголосив догану за скандал з Прокаєвою. Але нікого не звільнив?

Міністр культури Михайло Кулиняк оголосив догану генеральному директору Національного Києво-Печерського заповідника Вікторії Лісничій.

Про це повідомляє УП.Життя з посиланням на прес-службу Мінкульту.

Догану оголошено у зв'язку із скандалом заповіднику, який розгорівся наприкінці липня.

"Генеральний директор заповідника Вікторія Ліснича з відповідним наказом міністра ознайомлена", йдеться в повідомленні.

Як відомо, наприкінці липня працівники лаврського заповідника звернулися з відкритим листом до Кулинянка, у якому просили звільнити заступників гендиректора.

Зокрема, просили звільнити заступника гендиректора з екскурсійної роботи Світлани Зорінець та колишню модель, а нині заступника генерального директора з міжнародного співробітництва Владу Прокаєву за погрози працівникам та "знущання".

Згодом модель Прокаєва звинуватила гендиректора у хабарництві. Мовляв, Ліснича взяла у неї хабар у розмірі 50 тисяч доларів за свою посаду для міністра.

Сам міністр заперечує, що будь-коли брав хабарі, і каже, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх.

Як відомо, Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.