Зірка Playboy стала радником гендиректора Лаври. ФОТО

Колишню модель Владу Литовченко-Прокаєву офіційно призначили на посаду радника гендиректора Києво-Печерського заповідника. Також одним із радників став відомий колекціонер і реконструктор, президент клубу "Червона Зірка" Олексій Шереметьєв.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Литовченко-Прокаєва відома, зокрема, завдяки еротичній фотосесії у Playboy. Вона навіть увійшла у п'ятірку найкращих моделей української версії відомого журналу для чоловіків.

Коментуючи призначення, директор заповідника Вікторія Ліснича зазначила, що це - рішення Міністерства культури. І воно не викликало заперечень у намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.

До напрямків діяльності новопризначеного радника входить: "формування пакету пропозицій з питань міжнародної співпраці, європейської та євроатлантичної інтеграції, співпраці з міжнародними організаціями, дотримання вимог протоколу у здійсненні зв’язків заповідника з дипломатичними представниками іноземних держав та представництвами міжнародних організацій в Україні". 

Влада Прокаєва закінчила Дипломатичну Академію при МЗС України, Київський інститут музики ім. Глієра та Одеську державну музичну академію ім. Нежданової. У 2008-2011 роках виконувала обов'язки радника Міністра України з питань сім’ї, молоді та спорту.

Влада Прокаєва колись була моделлю. Фото: TabloID

Сьогодні вона - аспірантка Дипломатичної академії при МЗС України, є заступником завідуючого кафедри ЮНЕСКО цього ж навчального закладу та викладає спецкурс "Світова спадщина ЮНЕСКО".

Також радником гендиректора Лаври став Олексій Шереметьєв. До його напрямків діяльності входить "формування пакету пропозицій з питань музейної та виставкової діяльності заповідника".

Олексій Шереметьєв - випускник Національної Академії внутрішніх справ України. У 1995 році розпочав підприємницьку діяльність, власник мережі магазинів із продажу продовольчих товарів.

Займається виставковою діяльністю, сприяє та бере участь у відновленні пам’яток історії та архітектури. Президент молодіжної громадської організації "Київський Клуб "Червона Зірка", яка вже протягом 9 років проводить військово-історичні реконструкції Другої Світової Війни.

Олексій Шереметьєв на реконструкції боїв під Києвом узимку 1943-44 рр. Фото: Дмитро Ларін

Як відомо, у січні 2011 року Мінкульт звільнив ряд керівників музеїв.

Так, була звільнена з посади гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова. Заповідник очолила Вікторія Ліснича, яка з вересня 2010-го по жовтень 2011 року працювала заступником міністра культури.

Також звільнено генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську і генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Місце останньої посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

У квітні з посади директора Національного художнього музею України було звільнено Анатолія Мельника.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.