Спецпроект

Приватний музей у Трипіллі знову захоплено

Сьогодні вночі група людей увірвалась на територію Музею трипільської культури "Прадавня Аратта – Україна" в Трипіллі та захопила її.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Як відомо, 21 липня цього року територія музею була зайнята новим власником у зв’язку з продажем музею третій стороні. А 10 серпня Обухівський районний суд повернув приміщення закладу культури попереднім власникам.

Завдяки цьому рішенню,11 серпня 2012 року директор музею О. Поліщук повернувся до виконання обов’язків та встановив на території музею свою охорону. В середу, 15 серпня, планувалось відновити роботу експозиції, яка не працює з 21 липня 2012 року.

 

Приватний історико-археологічний музей "Прадавня Аратта – Україна" в с. Трипілля існує сім років, і знаходиться поблизу місця, де київський археолог Вікентій Хвойка відкрив трипільську археологічну культуру.

Музей має унікальну колекцію артефактів VI-III ст. до н.е., експозиція складається з 500 експонатів. За час діяльності його відвідало 200 000 осіб.

Читайте також: "Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.