"Бандерівські питання" цікавлять 5-7% українців - експерт

Переважна більшість громадян України переймається соціальними питаннями, а не фактами з історії. Окремі герої для Сходу і Заходу України – черговий міф, за допомогою якого "дуже зручно керують дурниками".

Про це заявив директор Центру політичного аналізу "Стратагема" Юрій Романенко, повідомляє "Газета.ua".

"Ви знаєте хоч одну людину із Західної України, яка спалила себе через те, що Бандеру не визнали героєм? - зазначив Романенко. - Чи навпаки, ви знаєте хоч одну людину, яка пожертвувала собою заради бюста Сталіна, зруйнованого в Запоріжжі?"

За словами експерта, будь-яка соціологія показує, що "всі ці бандерівські питання цікавлять близько 5-7% населення".

"Перша проблема, що цікавить громадян України, як на заході, в центрі, так і на сході – це питання безробіття і соціальних гарантій, - сказав експерт. - 50-60% хвилює проблема безробіття, далі ЖКГ відсотків 20-30%. Як тільки берете реальні цифри, то розумієте, що маси справді хочуть і, що для них справді важливе".

Читайте також:

Андрухович виступив проти Сталіна і Бандери

"В Україні є ознаки отруєння історією" - історик

Війна пам'ятників. Сергій Жадан про те, як політики ділять нас минулим

"Аеропорт імені Нахтіґалю"

"Маргінальна моя Україна". Сашко Кривенко про гопників від історії

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.