Спецпроект

Естонські газовики розмістили на своїй рекламі концтабір Аушвіц. ФОТО

Естонська газова та опалювальна фірма GasTerm розмістила на своєму сайті фотографію воріт музею нацистського концтабору Аушвіц (Освенцім) із написом Arbeit macht frei ("Праця звільняє") як рекламу.

Зображення було підписане: "Газове опалення - гнучке, зручне та ефективне", повідомляє Delfi.

Пізніше компанія видалила фотографію, проте скріншот сторінки зберігся в кешах пошукових систем.

На даний момент підпис супроводжує інший знімок на головній сторінці сайту компанії, де зображена палаюча газова конфорка. До підпису додано текст: "Якщо розміщена тут раніше фотографія заподіяла комусь незручність, ми щиро вибачаємося".

 Скріншот з офіційного сайту естонських енергетиків

Інцидент із фотографією прокоментував виконавчий директор GasTerm Свен Лінрос. За його словами, він зробив знімок, розміщений на сайті, самостійно, коли побував на екскурсії в музеї концтабору Аушвіц.

Розміщення фото на сайті голова компанії пояснив тим, що "газове опалення часто пов'язують із подіями Голокосту"."Ми часто чуємо жарти щодо того, що Гітлер наклав на себе руки, бо отримав рахунок за газ", - зазначив він.

За словами Лінроса, в музеї він дізнався, на свій подив, що і в тамтешніх будівлях використовували газове опалення. "Про газовому опаленні часто говорять, що воно вибухає, отруює, але в Освенцімі використали отруйний газ, а не природний газ або газове паливо", - пояснив він.

Аушвіц розвалюється. Потрібні гроші на реставрацію музею

Виконавчий директор кілька разів наголосив, що все це не було провокацією, однак у підсумку все ж сказав, що "легка провокація, можливо, не була самою гарною ідеєю. Прийшло декілька злих листів від людей, які не були з нами згодні".

Лінрос зазначив, що сайт його фірми відвідують в основному її клієнти, і їм він сам уже все пояснив, тож жодних проблем через фото не виникло. Директор запевнив, що фото не було задумане як реклама, або для того, щоб висіти на сайті вічно.

"Не готовий для великих суперечок або уваги ЗМІ", - сказав Лінрос в підсумку. Він зізнався, що засуджує злочини, вчинені в Освенцімі, і що під час відвідин музею відчув жах через скоєне в концтаборі.

Фабрика смерті. Екскурсія концтабором Аушвіц. ФОТО

Комплекс концтаборів "Аушвіц-Біркенау" у часи нацистської окупації був розташований на території Польщі, біля міста Освенцім. У таборах було знищено більше мільйона чоловік, переважно євреїв. Пізніше на території Освенціма було створено музей.

Це вже не перший раз, коли зображення Аушвіца використовується у рекламі. В січні цього року спортзал у Дубаї використав фото з концтабору вкупі зі слоганом "Скажи калоріям "До побачення".

Дивіться також:

Золоті жнива. Як польські селяни розкопували могили в нацистських таборах

В Рівному демонтували лайтбокси з рекламним Леніним. ФОТО

Українці зробили рекламу горілки з Гітлером і Сталіним. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.