Донеччанина засудили у Москві за свастику

У всеросійському списку терористів "засвітився" 19-річний українець. Федеральна служба з фінансового моніторингу оприлюднила список організацій та людей, відносно яких є "відомості про їхню причетність до тероризму, екстремістської діяльності або фінансуванні такої".

Про це повідомляє "Сегодня".

Всього в переліку 43 людини, в число яких потрапив і 19-річний мешканець Макіївки Донецької області Володимир Шалімов. Він наймолодший у цьому списку.

До жодних вибухів чи підготовки терактів він не причетний. За даними російської служби фінмоніторингу, в лютому цього року українець разом з 23-річним жителем Москви розмалював стіну житлового будинку на московській вулиці Попутная "свастикою і націоналістичними гаслами, що закликають до агресії".

За це молодиків судили в Москві за статтею кримінального кодексу РФ "Розпалення ненависті або ворожнечі" і покарали 6-ма місяцями позбавлення волі умовно.

Дивіться також: "Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.