Донеччанина засудили у Москві за свастику

У всеросійському списку терористів "засвітився" 19-річний українець. Федеральна служба з фінансового моніторингу оприлюднила список організацій та людей, відносно яких є "відомості про їхню причетність до тероризму, екстремістської діяльності або фінансуванні такої".

Про це повідомляє "Сегодня".

Всього в переліку 43 людини, в число яких потрапив і 19-річний мешканець Макіївки Донецької області Володимир Шалімов. Він наймолодший у цьому списку.

До жодних вибухів чи підготовки терактів він не причетний. За даними російської служби фінмоніторингу, в лютому цього року українець разом з 23-річним жителем Москви розмалював стіну житлового будинку на московській вулиці Попутная "свастикою і націоналістичними гаслами, що закликають до агресії".

За це молодиків судили в Москві за статтею кримінального кодексу РФ "Розпалення ненависті або ворожнечі" і покарали 6-ма місяцями позбавлення волі умовно.

Дивіться також: "Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.