Пам'ятник морякам на Подолі прибрали задля торгового центру?

Під час реконструкції Поштової площі в Києві прибрали пам’ятник "Загиблим морякам Дніпровської флотилії під час оборони Києва".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, пам′ятник, який стояв на набережній Дніпра з 1979 року, демонтують, щоб звільнити місце для будівництва торгівельного центру.

Пам'ятник дніпровським морякам на Поштовій площі. Фото: kievmonument.narod.ru

"Уявіть собі, що для того, щоб побудувати черговий вертолітний майданчик на схилах Дніпра, якоїсь ночі демонтують пам’ятник святому Володимиру, а потім встановлять його десь на Оболоні, - сказав Бригинець. Невже ми дочекаємося, що одного разу розберуть Києво-Печерську Лавру і ніхто не дасть щодо цього пояснення?"

Набережна Поштової площі і пам'ятник морякам (праворуч) у 1985 році. Фото: Ґордон Стюарт

Депутат наголосив, що на обговорення виносилося два проекти реконструкції Поштової площі. Один з них (дешевший) не передбачав знесення пам’ятника, а другий - дорожчий, що передбачає зведення на площі трьохрівневого торговельного центру, потребує знесення пам’ятника.

Фото Дмитра Ларіна з того ж ракурсу. Травень 2012 року. Пам'ятник іще на місці

"Дивує також те, що про інцидент досі мовчить, приміром, Комуністична партія, яка завжди гостро реагує на подібні речі, - зазначив Бригинець. - Як на мене, очевидна змова комуністів і чиновників КМДА. Якщо вже комуністи і Попов вміють так тісно співпрацювати, то можливо, влада наважиться на те про, що давно мріють кияни – перенесе в інше місце пам’ятник Леніну з бульвару Шевченка".

За словами депутата, пам'ятник планується перенести на набережну Дніпра біля метро "Дніпро".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.