Спецпроект

Реконструкція "Українського дому" коштуватиме майже 300 мільйонів

Кабінет Міністрів затвердив проект реконструкції будівлі "Національного центру ділового та культурного співробітництва" Український дім " на вулиці Хрещатик, 2 в Києві вартістю 290 148 000 гривень.

Про це йдеться в розпорядженні Кабміну № 626 від 27 серпня, повідомляє "Газета.ua".

Згідно з документом, проект розробленo державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" і рекомендовано до затвердження держпідприємством "Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Фото: delo.ua

Реконструкція передбачає будівництво трьох пускових комплексів: вартістю 52 мільйони 700 тисяч 806 гривень, 192 мільйони 989 тисяч 978 гривень і 44 мільйони 456 тисяч 753 гривень.

Планується також побудувати підземний паркінг на 76 місць.

Передбачається, що реконструкція "Українського дому" триватиме 18 місяців.

Як відомо, на четвертому і п'ятому поверхах "Українського дому" лежать законсервовані фонди Музею історії Києва - близько 130 тисяч одиниць зберігання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.