Міністерство культури: використання металошукачів упорядкують

Мінкульт вже підготував проект нормативного документу, яким має бути впорядковано використання населенням детекторів металу. Таким чином влада розраховує боротися з "чорними археологами".

Про це розповів міністр культури Михайло Кулиняк.

Чиновник не деталізував плановані заходи, але запевнив, що документ розроблявся спільно з Інститутом археології Національної академії наук та іншими відомствами.

Разом із розробкою проекту про обмеження використання металошукачів першочерговим завданням Кулиняк назвав підготовку експертів для митної служби "з метою недопущення порушень законодавства у сфері ввезення та вивезення культурних цінностей". 

Як відомо, у листопаді 2011 року нардеп Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність за використання металодетекторів за відсутності дозволу - штраф 17 тисяч грн із конфіскацією приладу або до 5 років тюрми. У лютому проект було знято з розгляду.

Читайте також:

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних 

Місця боїв СС "Галичина" копані-перекопані. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.