Спецпроект

У Луганську створили історико-технічний музей ливарного заводу. ФОТО

У Луганську відбулася презентація першого історико-технічного музею в Україні про луганський ливарний завод.

Про це повідомляє Полеміка.

Створення музею почалося ще в 2010 році, зараз деякі його зали також тільки в процесі підготовки. Експонати музею представляють історію луганського ливарного (у різні роки - верстатобудівного, патронного) заводу, і, історію самого міста.

Ідея його створення належить дітям директора луганського заводу Юрія Темника - Ганні та Михайлу. Представлені експонати раніше перебували в невеликому музеї при заводі, але після смерті Темника у музеї настав період занепаду, тому діти директора звернулися до міськради з проханням створити новий. До речі, гроші на реконструкцію будівлі музею і його створення виділялися як з боку міськвиконкому, так і з боку сім'ї Темників.

"Ми бачимо, що в різних країнах зараз музейний бум, незважаючи на сучасні технології, музеї залишаються популярними. І сподіваємося цей музей теж стане популярним серед мешканців Луганська", - розповіла Ганна Темник.

На презентації був показаний ролик, де у жителів Луганська на вулиці запитували різні факти з історії міста, більшість луганчан не мали уяви про луганських особистостей і події. Тому творці музею вважають його актуальним для молоді.

Луганський історико-технічний музей

 

Луганський історико-технічний музей

Архітектор Юрій Юрчак, який працював над проектом музею, у свою чергу, відзначив, що музей буде постійно розвиватися, і є унікальним у своєму роді.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.