Спецпроект

В будинку-музеї Чехова - нова виставка

9 вересня в Будинку-музеї Антона Чехова відбудеться вечір, присвячений дню новосілля письменника на Білій дачі.

Про це повідомляє Кримське інформаційне агентство.

 

За словами директора будинку-музею Олександра Титоренка, спеціально до цієї дати відкриється нова виставка з фондів будинку-музею - "А.П. Чехов і Московський Художній театр".

"На ній будуть представлені справжні фотографії з автографами К.С. Станіславського, В.І. Немировича-Данченка, В.І. Качалова, М.П. Ліліна та інших великих майстрів сцени", - пояснив Олександр Титоренко і додав, що за традицією учасниками святкового вечора п'ятий рік поспіль стануть студенти Дніпропетровського театрально-художнього коледжу.

У їх виконанні відбудеться прем'єра вистави "Пропозиція: до і після" за творами А.П. Чехова. Вхід вільний.

Будинок-Музей Чехова розташований у місцевості Чехове (Ялта), де письменник провів останні роки життя. Сюди А.П.Чехов вирішив переїхати з Москви за станом здоров'я. Наприкінці 1898 року письменник купив тут ділянку землі, на якій посадив сад і побудував будинок.

Будинок був побудований за проектом архітектора Л.Н.Шаповалова. 9 вересня 1899 року Чехов переїхав у Ялту разом із сестрою Марією Павлівною й матір'ю Євгенією Яківною. Саме тут були написані такі знамените оповідання "Дама із собачкою", п'єси  "Три сестри" і "Вишневий сад".

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.