У Польщі сьогодні моляться за примирення з Росією

Сьогодні у всіх католицьких храмах Польщі священики читають віруючим текст спільного послання Російської православної і польської католицької церков до народів обох країн.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

У посланні, підписаному 17 серпня в Варшаві патріархом РПЦ Кирилом і главою польcкой католицької церкви архієпископом Юзефом Михаликом, міститься заклик до примирення між польським і російським народами.

"Ми тут, щоб показати наше прагнення до того, щоб майбутнє було кращим, безпечнішим", - сказав після підписання історичного документа архієпископ Михалик.

Послання двох церков ксьондзи читають під час всіх шести недільних богослужінь.

"Ми звертаємося до наших віруючих, щоб вони молилися за прощення образ, несправедливості і всілякого зла, заподіяного один одному", - йдеться в посланні Російської православної і польської католицької церков до народів обох країн.

Як відомо, серпневий візит патріарха Кирила - перший в історії офіційний візит глави РПЦ до Польщі, переважна більшість населення якої сповідує католицизм.

В історії обох країн вистачає непорозуміння - від захоплення польсько-литовсько-руським військом Москви на початку XVII-го сторіччя до катастрофи літака президента Польщі Леха Качинського у квітні 2010 року під Смоленськом.

У листопаді 2011-го патріарх Кирил казав, що день визволення від Варшави - свято такого ж масштабу, як день перемоги над Гітлером.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.