Спецпроект

В Петербурзі пограбовано макет території Росії. ФОТО

Напад на музей "Гранд макет", в якому виставляється макет території Росії, стався 10 вересня о 01.30. П'ятеро невідомих чоловіків, розбивши скло поста охорони, увірвалися у двоповерхову будівлю.

Про це повідомляє Фонтанка.

Ударивши кулаком в обличчя контролера, зловмисники  зв'язали руки скотчем ще шістьом співробітникам установи (контролерові, моделістам, прибиральниці, заст. технічного директора), після чого відвели їх у підсобне приміщення.

Взявши на вахті ключі від кабінету директора, зловмисники викрали звідти металевий ящик. Ще по два металевих ящики зникли з бухгалтерії і каси. Вміст ящиків встановлюється, проте точно відомо, що там, крім усього іншого, знаходилася установча документація, не менше 240 тисяч рублів, а також жорсткий диск із записами камер відеоспостереження.

Злочинці були одягнені у камуфляжну форму з написом "поліція" на спині, на обличчях - чорні маски з прорізами для очей.

Музей обладнаний камерами відеоспостереження, однак записи викрадені.

Музей Гранд Макет у Петербурзі

Гранд Макет - це величезний макет Росії, дуже точна копія ряду елементів країни, облаштування її життя і побуту, профінансована петербурзьким бізнесменом Сергієм Морозовим. Композицію створювали чотири роки.

Під цей проект спеціально було відреставровано 2-поверховий будинок на вулиці Цвєточній. Всі матеріали були доставлені з Німеччини, а також підібраний відповідний штат спеціалістів -  художники, техніки, інженери, що працюють у кілька змін майже цілодобово.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.