Спецпроект

В Петербурзі пограбовано макет території Росії. ФОТО

Напад на музей "Гранд макет", в якому виставляється макет території Росії, стався 10 вересня о 01.30. П'ятеро невідомих чоловіків, розбивши скло поста охорони, увірвалися у двоповерхову будівлю.

Про це повідомляє Фонтанка.

Ударивши кулаком в обличчя контролера, зловмисники  зв'язали руки скотчем ще шістьом співробітникам установи (контролерові, моделістам, прибиральниці, заст. технічного директора), після чого відвели їх у підсобне приміщення.

Взявши на вахті ключі від кабінету директора, зловмисники викрали звідти металевий ящик. Ще по два металевих ящики зникли з бухгалтерії і каси. Вміст ящиків встановлюється, проте точно відомо, що там, крім усього іншого, знаходилася установча документація, не менше 240 тисяч рублів, а також жорсткий диск із записами камер відеоспостереження.

Злочинці були одягнені у камуфляжну форму з написом "поліція" на спині, на обличчях - чорні маски з прорізами для очей.

Музей обладнаний камерами відеоспостереження, однак записи викрадені.

Музей Гранд Макет у Петербурзі

Гранд Макет - це величезний макет Росії, дуже точна копія ряду елементів країни, облаштування її життя і побуту, профінансована петербурзьким бізнесменом Сергієм Морозовим. Композицію створювали чотири роки.

Під цей проект спеціально було відреставровано 2-поверховий будинок на вулиці Цвєточній. Всі матеріали були доставлені з Німеччини, а також підібраний відповідний штат спеціалістів -  художники, техніки, інженери, що працюють у кілька змін майже цілодобово.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.