АНОНС: Забужко і В'ятрович говоритимуть про історію та літературу

В колишній в'язниці НКВД і Гестапо – “Тюрмі на Лонцького”, яка є місцем, де розгортаються події роману Оксани Забужко “Музей покинутих секретів” та книг Володимира В'ятровича “Історія з грифом “Секретно”, письменниця та історик розмовлятимуть про таємниці минулого, творчості та архівів.

Розмова на перехресті історії та літератури "Музей відкритих секретів" із Оксаною Забужко та Володимиром В’ятровичем відбудеться 14 вересня о 19.00 год. у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" (Львів), 2-й поверх, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова).

  • Які секрети треба було відкрити, щоб з'явився “Музей покинутих секретів”? Наскільки популярною є в світі історична проза?
  • Що більше впливає на формування уявлення про минуле: історичне дослідження чи художня література? Які сюжети української історії найбільше надаються до втілення в літературі?
  • Чи потрібно переписувати історію і чи можна зафіксувати минуле? Чи ідеї, які формували минуле століття, можуть змінювати теперішню реальність, чи їх варто сприймати лише як музейний експонат?
  • Наскільки добрий історик має стати письменником і наскільки добра письменниця має бути істориком? Якщо конструювати альтернативну історію – коли і який українцям слід було зробити інший крок, щоб ХХ століття було інакшим?

На ці та інші питання впродовж години спробують дати відповіді сучасний класик української літератури Оксана Забужко та історик Володимир В'ятрович, який розпочав розсекречування архівів КГБ.

 

Розмову модеруватиме журналістка ТВі Юлія Банкова.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.