Спецпроект

В одеському музеї знайшлась бомба

3 артилерійські снаряди часів Великої Вітчизняної війни в бойовому стані були знайдені 10 вересня серед експонатів музею Героїчної оборони Одеси.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Головного управління Міністерства внутрішніх справ в області.

За даними відомства, в 12:55 в рятувальну службу надійшло повідомлення від співробітників музею, який знаходиться на території "Меморіалу героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї".

Вони розповіли, що серед експонатів виявили 2 артилерійські снаряди часів Великої Вітчизняної війни в бойовому стані. У той же день співробітники МНС вилучили та знешкодили боєприпаси.

Урочисте відкриття Меморіалу відбулося 9 травня 1975 р. в день 30- річчя Перемоги над фашизмом.На площі в 16 га розташувався своєрідний музей під відкритим небом з розгорнутою експозицією зразків військової техніки і озброєння основних родів і видів збройних сил періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

 

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.