Спецпроект

Всеросійський музей Пушкіна відкрив виставку в Брюселі

Виставка Всеросійського музею О.С. Пушкіна «Коли виник ліцей", приурочена до 200-річчя з моменту створення Імператорського Царськосельського ліцею, відкрилася в Брюсселі.

Про це повідомляє ІТАР-ТАСС.

На церемонії відкриття був присутній директор санкт-петербурзького Всеросійського музею О.С.Пушкіна С. Некрасов. Виставку вшанував своєю присутністю і прямий нащадок великого російського поета - Олександр Пушкін. Присутнім був показаний двосерійний фільм про навчальний заклад, який випустив цілу плеяду знаменитих людей, що залишили свій слід в історії Росії, - "Коли виник ліцей" та "Ліцей після ліцею".

Виставка триватиме до кінця вересня. Відвідувачі можуть побачити роботи художників 19-го та 20-го століть, присвячені Царськосельському ліцею, портрети і малюнки, зроблені ліцеїстами, статут ліцею, підписаний імператором Олександром I і міністром народної освіти Олексієм Розумовським.В

Виставка подорожує по Європі майже два роки і вже побувала в Афінах, Відні, Парижі та інших містах Європи. Після бельгійської столиці зібрання музею переїде до Берліна, після якого повернеться додому.

Царськосельський ліцей відкрився на початку XIX століття - 19 жовтня 1811 року, як школа для підготовки юнацтва, "особливо призначеного до важливих частин служби державної". У стінах ліцею навчалися, крім Пушкіна, Іван Пущин, Олександр Горчаков, Вільгельм Кюхельбекер, Яків Грот, Михайло Салтиков-Щедрін і багато інших видатних російських літераторів, військових і дипломатів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.