Спецпроект

Всеросійський музей Пушкіна відкрив виставку в Брюселі

Виставка Всеросійського музею О.С. Пушкіна «Коли виник ліцей", приурочена до 200-річчя з моменту створення Імператорського Царськосельського ліцею, відкрилася в Брюсселі.

Про це повідомляє ІТАР-ТАСС.

На церемонії відкриття був присутній директор санкт-петербурзького Всеросійського музею О.С.Пушкіна С. Некрасов. Виставку вшанував своєю присутністю і прямий нащадок великого російського поета - Олександр Пушкін. Присутнім був показаний двосерійний фільм про навчальний заклад, який випустив цілу плеяду знаменитих людей, що залишили свій слід в історії Росії, - "Коли виник ліцей" та "Ліцей після ліцею".

Виставка триватиме до кінця вересня. Відвідувачі можуть побачити роботи художників 19-го та 20-го століть, присвячені Царськосельському ліцею, портрети і малюнки, зроблені ліцеїстами, статут ліцею, підписаний імператором Олександром I і міністром народної освіти Олексієм Розумовським.В

Виставка подорожує по Європі майже два роки і вже побувала в Афінах, Відні, Парижі та інших містах Європи. Після бельгійської столиці зібрання музею переїде до Берліна, після якого повернеться додому.

Царськосельський ліцей відкрився на початку XIX століття - 19 жовтня 1811 року, як школа для підготовки юнацтва, "особливо призначеного до важливих частин служби державної". У стінах ліцею навчалися, крім Пушкіна, Іван Пущин, Олександр Горчаков, Вільгельм Кюхельбекер, Яків Грот, Михайло Салтиков-Щедрін і багато інших видатних російських літераторів, військових і дипломатів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.