Спецпроект

"Російський музей" Санкт-Петербурга вийшов на вулицю

В Санкт-Петербурзі можна побачити репродукції картин, присвячених Вітчизняній війні 1812 року, просто на вулиці.

Про це пише ІТАР-ТАСС

"Російський музей" відкрив на набережній каналу Грибоєдова вуличну виставку репродукцій. Експозиція "Шедеври Російського музею на вулицях міста" підготовлена ​​в рамках проекту Музейна миля, що стартував в 2009 році.

Цього разу музей представив городянам і туристам 15 творів мистецтва, на яких зображені герої Вітчизняної війни 1812 року. Творці проекту скопіювали картини Кіпренського, Ульріха, Ругендаса, Бабаєва, Кольмана та інших художників.

Репродукції, створювані в рамках проекту, відрізняються високою якістю. На них можна розглянути найдрібніші деталі, що повторюють авторські штрихи. Рами також копіюють обрамлення справжніх картин і навіть штучно зістарені, щоб повністю створити ефект музейного експоната.

Виставка доповнена репродукціями портретів і пейзажів пензля Рєпіна, Айвазовського, Брюллова та інших великих живописців. Всього на будівлях уздовж каналу Грибоєдова розміщено 43 полотна. Кожна картина забезпечена QR-кодами, які можна зчитувати мобільними пристроями і отримувати докладну інформацію про твір.

Після завершення експозиції картини будуть передані в дитячі навчальні заклади, як і репродукції з минулої виставки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.