Спецпроект

"Російський музей" Санкт-Петербурга вийшов на вулицю

В Санкт-Петербурзі можна побачити репродукції картин, присвячених Вітчизняній війні 1812 року, просто на вулиці.

Про це пише ІТАР-ТАСС

"Російський музей" відкрив на набережній каналу Грибоєдова вуличну виставку репродукцій. Експозиція "Шедеври Російського музею на вулицях міста" підготовлена ​​в рамках проекту Музейна миля, що стартував в 2009 році.

Цього разу музей представив городянам і туристам 15 творів мистецтва, на яких зображені герої Вітчизняної війни 1812 року. Творці проекту скопіювали картини Кіпренського, Ульріха, Ругендаса, Бабаєва, Кольмана та інших художників.

Репродукції, створювані в рамках проекту, відрізняються високою якістю. На них можна розглянути найдрібніші деталі, що повторюють авторські штрихи. Рами також копіюють обрамлення справжніх картин і навіть штучно зістарені, щоб повністю створити ефект музейного експоната.

Виставка доповнена репродукціями портретів і пейзажів пензля Рєпіна, Айвазовського, Брюллова та інших великих живописців. Всього на будівлях уздовж каналу Грибоєдова розміщено 43 полотна. Кожна картина забезпечена QR-кодами, які можна зчитувати мобільними пристроями і отримувати докладну інформацію про твір.

Після завершення експозиції картини будуть передані в дитячі навчальні заклади, як і репродукції з минулої виставки.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.