Спецпроект

Закарпатські рятувальники подарували собі на свято музей

У день свого професійного свята – Дня рятівника в Територіальному управлінні МНС у Закарпатській області було відкрито музей-виставку пожежно-рятувальної справи Закарпаття.

Про це повідомляє Голос Карпат.

Ідея створення музею виникла у квітні під час відзначення чергової річниці Чорнобильської трагедії. Тоді ветерани звернулися до начальника ТУ МНС у Закарпатській області Антона Зелінського з проханням посприяти у цій справі.

З ветеранів та працівників Територіального управління було створено ініціативну групу. Для перейняття досвіду навіть організували поїздку до колег зі Львова, де музей функціонує ще з 1986 року.

Серед експонатів виставкового залу – історичні матеріали, які охоплюють період від Підкарпатської Русі до наших днів. Окремо виокремлено експозицію міжнародного співробітництва, адже унікальність Закарпаття полягає в тому, що воно межує одразу з чотирма державами: Угорщиною, Румунією, Словаччиною і Польщею, з рятувальними підрозділами яких у закарпатських рятувальників склалися дружні стосунки.

Музей-виставка має багато цікавих матеріалів, які розповідають не лише про бойові будні пожежників-рятувальників, а й зібрано чимало історичних документів про спортивне життя закарпатських вогнеборців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.