Спецпроект

В Росії хочуть звільнити музеї від сплати ПДВ при купівлі експонатів за кордоном

Російські музеї зможуть зменшити свої витрати при ввезенні культурних цінностей з-за кордону. Вже з наступного року їх пропонується позбавити від необхідності платити при цьому податок на додану вартість (ПДВ).

Про це пише Российская газета.

Такі зміни передбачені в проекті закону "Про внесення змін до статті 150 Податкового кодексу Російської Федерації". Він вже внесений російським урядом до Держдуми.

Досі російські музейники при ввезенні з-за кордону картин, скульптур, предметів старовини та інших експонатів, куплених за рахунок позабюджетних джерел, зобов'язані сплачувати ПДВ. Він становить 18 відсотків від вартості самого предмета. Якщо експонати купуються за державні гроші або даруються, таке правило не діє. Звільнені від сплати ПДВ при ввезенні культурних цінностей і приватні особи. Але державу не можна вважати єдиним інвестором в культуру. Музеям надають підтримку спонсори. А нерівні умови для державних галерей і музеїв і приватників і зовсім здаються абсурдними.

За рахунок скасування ПДВ музеї зможуть заощадити великі гроші. Тільки в минулому році музеї, що знаходяться у веденні міністерства культури, придбали 121 предмет, віднесений до культурних цінностей, і заплатили за ці експонати більше 62 мільйонів рублів, повідомляється в пояснювальній записці до проекту закону. Сума податку на додану вартість, яку вони заплатили при покупці експонатів за власний рахунок, склала при цьому більше мільйона рублів. Іноді вартість навіть однієї цінної картини або скульптури може сягати кількох мільйонів. Якщо буде введена пільга, у музеїв вивільняться гроші, які можна спрямувати на закупівлю нових експонатів, спрямувати вивільнені кошти на виплати стимулюючого характеру, збільшення заробітної плати музейних працівників, розраховують автори проекту документа.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.