Спецпроект

Про те, як музей з музеєм посварились. ФОТО

Єдиний на пострадянському просторі Музей дельтапланеризму у Феодосії відстояв своє приміщення і надалі зможе приймати відвідувачів за звичним адресою.

Про це пише Kafanews.

 

Історія протистояння двох музеїв почалась з того, що представники громадської організації "Музей дельтапланеризму" заявили, що колишній директор установи Олександр Олещук, який також є засновником Музею грошей, що знаходиться під одним дахом з галереєю дельтапланерного спорту, довів його приміщення до аварійного стану. Наявні там експонати керівництво вивезло в іншу будівлю, поклавши тим самим початок нової експозиції, а за рахунок старого приміщення планувалося розширити Музей грошей.

Члени громадської організації були не згодні з переїздом і відстояли право Музею знаходитися в тій будівлі, де й колись. Врешті-решт стало відомо, що керівництво Музею грошей не тільки доклало зусиль до передислокації дельтапланерної експозиції, оголосило приміщення аварійним, але і юридично ліквідувало громадську організацію "Музей дельтапланеризму". Її колишнім членам довелося створювати організацію заново.

Відмова від переїзду вони мотивували тим, що нове приміщення знаходиться далеко від центру і не може служити для створення повноцінної виставки. На їх погляд, якщо Музей залишиться в будівлі по вулиці Куйбишева, в центральній частині Феодосії, там будуть збережені умови для теоретичних занять з дітьми.

Будівля музею - "яблуко розбрату"


У найближчому майбутньому планується провести повторне відкриття повернутого в рідні стіни музею.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.