Спецпроект

Про те, як музей з музеєм посварились. ФОТО

Єдиний на пострадянському просторі Музей дельтапланеризму у Феодосії відстояв своє приміщення і надалі зможе приймати відвідувачів за звичним адресою.

Про це пише Kafanews.

 

Історія протистояння двох музеїв почалась з того, що представники громадської організації "Музей дельтапланеризму" заявили, що колишній директор установи Олександр Олещук, який також є засновником Музею грошей, що знаходиться під одним дахом з галереєю дельтапланерного спорту, довів його приміщення до аварійного стану. Наявні там експонати керівництво вивезло в іншу будівлю, поклавши тим самим початок нової експозиції, а за рахунок старого приміщення планувалося розширити Музей грошей.

Члени громадської організації були не згодні з переїздом і відстояли право Музею знаходитися в тій будівлі, де й колись. Врешті-решт стало відомо, що керівництво Музею грошей не тільки доклало зусиль до передислокації дельтапланерної експозиції, оголосило приміщення аварійним, але і юридично ліквідувало громадську організацію "Музей дельтапланеризму". Її колишнім членам довелося створювати організацію заново.

Відмова від переїзду вони мотивували тим, що нове приміщення знаходиться далеко від центру і не може служити для створення повноцінної виставки. На їх погляд, якщо Музей залишиться в будівлі по вулиці Куйбишева, в центральній частині Феодосії, там будуть збережені умови для теоретичних занять з дітьми.

Будівля музею - "яблуко розбрату"


У найближчому майбутньому планується провести повторне відкриття повернутого в рідні стіни музею.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.