АНОНС: міжнародний форум про "героїв" у політиці та історіографії

Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні разом з інтернет-порталом Historians.in.ua проводить міжнародний історичний форум "Герої" та "антигерої" у європейській політичній та історіографічній традиції".

Про "Історичній правді" повідомили організатори заходу.

Час і місце: 4-5 жовтня 2012 р. у Конференц-залі Національної академії наук України, за адресою: Київ, вул. Володимирська, 55.

Форум розпочнеться о 18:00 4 жовтня подіумною дискусією "Пошуки героя у національних традиціях" (початок реєстрації о 17:30) та продовжить свою роботу 5 жовтня з 10:00 до 17:00 конференцією "Україна та її "герої"" (початок реєстрації о 9:30).

Дискусії про канон національної історії, її "героїв" та "антигероїв", жертовність і  комплекси жертви, "власні» та "чужі" провини властиві усім сучасним суспільствам. В Європі немає країни, де суперечки про історію та пам’ять були б "раз і назавжди" розв’язані.

Власне, героїзація історії та наділення окремих історичних постатей надзвичайними якостями за вчинення ратних чи трудових подвигів найбільш характерна для тоталітарних спільнот.

В радянській суспільній думці міфологема героя була одним з головних елементів системи світосприйняття та виховання молодого покоління. Вдала маніпуляція історичними образами і подіями на довгий час забезпечила радянський режим безперечною монополією на присвоєння героїчності.

Країна постійно вимагала подвигів і нових жертв для безкінечних битв з видимими і невидимими ворогами, з алкоголізмом і безробіттям, з природною стихією, за урожай і світле майбутнє. Експлуатація ж людських та матеріальних ресурсів у режимі героїчної понаднормовості за лічені роки привела економіку держави робітників та селян до повного колапсу. 

Сьогодні, двадцять років потому, на теренах вже незалежної України суспільний запит на нових "героїв" стає знову актуальним і водночас дуже складним.

Пошуки нового національного персоніфікованого нормативного взірця, який би влаштовував більшість українського суспільства, супроводжуються численними конфліктами, що тільки поглиблюють ідеологічний розкол всередині країни та збільшують напруження у відносинах з країнами- сусідами.

З попередньою версією програми Ви можете ознайомитися за цим посиланням.

Читайте також: "Хто є хто з нагороджених званням "Герой України". ІНФОГРАФІКА"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.