Спецпроект

З'явився онлайн-посібник на базі виставки "Голокост від куль"

В інтернеті презентовано "Біль пам'яті" - мультимедійний навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх закладів до виставки "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні у 1941-1944 рр".

Новий посібник з використанням відеосвідчень очевидців - тепер онлайн:

Про це повімляє сайт Університуту Південної Каліфорнії.

Виставка була створена у 2007 році Меморіалом Шоа (Париж, Франція) та Асоціацією Яхад - Ін Унум (Yahad-In Unum - "Разом") за підтримки Foundation for the Memory of the Shoah та в партнерстві з радіостанцією France Culture та журналом "L'Histoire".

Організація виставки в Україні здійснюється Фондом Віктора Пінчука. Виставку вже побачили кияни та харків'яни, відкриття у Дніпропетровську заплановано на 28 вересня.

Посібник дає можливість одночасно розглянути історію Голокосту в двох перспективах -- загально-історичній та через історію пересічної людини.

До мультімедійного комплекту входять DVD з відеосвідченнями очевидців з колекції "Яхад - Ін Унум" та з Архіву візуальної історії Інституту Фонду Шоа Універсітету Південної Каліфорнії, а також рекомендації щодо їхнього використання, покроковий план уроку, історичні документи, карти та інші додаткові ресурси.

Пропоновані матеріали можуть бути використані на уроках історії України першої половини ХХ століття, спецкурсах з історії, спрямованих на вивчення тоталітаризму, диктаторських режимів ХХ століття, а також на заняттях правознавства, спрямованих на вивчення геноциду як юридичного поняття, суспільствознавства, етики, філософії тощо.

Детальніше про виставку "Голокост від куль" читайте у підпроекті ІП

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.