Азаров на виставці про 1812 рік запросив Росію святкувати ювілей Шевченка

Прем'єр-міністр Микола Азаров відкрив у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику виставку "Україна у війні 1812 року", присвячену 200-річчю війни 1812 року.

Про це повідомляє ForUm.

"Ми всі стежили за тим, як Росія відзначала річницю Бородинської битви, - заявив чиновник. - Просимо передати російським друзям, колегам, що ця дата в Україні також відзначилася поряд з іншими знаковими подіями.

Він також повідомив, що керівник Росархіву передав в Україну копію архівних документів, які висвітлюють петербурзький період життя і творчості Тараса Шевченка.

За словами Азарова, ці документи будуть направлені в Міністерство культури України і найближчим часом будуть виставлені окремою експозицією.

"У 2014 році ми будемо відзначати 200-річний ювілей Тараса Шевченка, - сказав прем'єр. - Ми пропонуємо нашим російським друзям відзначити його разом, оскільки доля цього генія українського народу тісно переплітається з Росією".

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном. 

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.