Азаров на виставці про 1812 рік запросив Росію святкувати ювілей Шевченка

Прем'єр-міністр Микола Азаров відкрив у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику виставку "Україна у війні 1812 року", присвячену 200-річчю війни 1812 року.

Про це повідомляє ForUm.

"Ми всі стежили за тим, як Росія відзначала річницю Бородинської битви, - заявив чиновник. - Просимо передати російським друзям, колегам, що ця дата в Україні також відзначилася поряд з іншими знаковими подіями.

Він також повідомив, що керівник Росархіву передав в Україну копію архівних документів, які висвітлюють петербурзький період життя і творчості Тараса Шевченка.

За словами Азарова, ці документи будуть направлені в Міністерство культури України і найближчим часом будуть виставлені окремою експозицією.

"У 2014 році ми будемо відзначати 200-річний ювілей Тараса Шевченка, - сказав прем'єр. - Ми пропонуємо нашим російським друзям відзначити його разом, оскільки доля цього генія українського народу тісно переплітається з Росією".

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном. 

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.