Спецпроект

В "Хромой лошади" тепер буде музей

Влада Пермі передає приміщення колишнього клубу "Хромая лошадь", де в грудні 2009 року сталася велика пожежа, двом місцевим музеям.

Про це повідомляє РИА-новости

В будівлю клубу переїдуть музей історії політичних репресій "Пермь-36" і Пермська державна художня галерея. Рішення про передачу приміщень музеям було прийнято на початку 2012 року після того, як будівля перейшла у власність міської влади.

"Пермь-36" є єдиним табірним комплексом епохи ГУЛАГу (1929-1953), збереженим на всьому просторі колишнього СРСР. Він знаходиться у селі Кучино Чусовського району на території однойменного колишнього табору. На території меморіального комплексу розташовані приміщення табору (виправно-трудовій колонії), в якому в радянський час відбували покарання політичні в'язні.

Експозиційно-виставкова площа складає 285 квадратних метрів, тимчасові виставки займають близько 300 метрів, фондосховища - близько 200 метрів. Музею буде передано частину приміщень "Хромой лошади" площею 450 квадратних метрів на право безоплатного користування.

Пермська державна художня галерея, один з найбільших музеїв в уральському регіоні, отримає іншу частину приміщень колишнього клубу площею більше 1 тисячі квадратних метрів. Галерея розміщена в будівлі Спасо-Преображенського собору, яке має бути передане місцевій єпархії РПЦ.
Колекції музею складають близько 43 тисяч одиниць зберігання, колекція включає твори російського та західноєвропейського мистецтва XV-ХХ століть. 

Пожежа в клубі "Хромая лошадь" сталася в ніч на 5 грудня 2009 року. В результаті пожежі від опіків і отруєння високотоксичним димом загинули 156 людей. З них - двоє українців. За версією слідства, причиною загоряння стало використання піротехніки: через феєрверк загорілась пінопластова стеля, пластмасова обробка стін почала виділяти токсичний дим.

Суд у справі про пожежу триває з осені 2010 року. У травні 2012 року один із співвласників клубу Костянтин Мрихін, повністю визнав свою провину (йому приписували стаття 238 Кримінального кодексу РФ - надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки і призвели по необережності до заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, а також смерть), був засуджений до шести з половиною років позбавлення волі.
Інший співвласник клубу загинув під час пожежі. Суд на третім співвласником, Анатолієм Заком, триває. Звинувачення також пред'явлені виконавчому директорові клубу Світлані Єфремовій, арт-директору Олегу Феткулову і трьом пожежним інспекторам. Потерпілими у справі значаться понад 400 осіб, фігурантами - вісім.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.