Спецпроект

В "Хромой лошади" тепер буде музей

Влада Пермі передає приміщення колишнього клубу "Хромая лошадь", де в грудні 2009 року сталася велика пожежа, двом місцевим музеям.

Про це повідомляє РИА-новости

В будівлю клубу переїдуть музей історії політичних репресій "Пермь-36" і Пермська державна художня галерея. Рішення про передачу приміщень музеям було прийнято на початку 2012 року після того, як будівля перейшла у власність міської влади.

"Пермь-36" є єдиним табірним комплексом епохи ГУЛАГу (1929-1953), збереженим на всьому просторі колишнього СРСР. Він знаходиться у селі Кучино Чусовського району на території однойменного колишнього табору. На території меморіального комплексу розташовані приміщення табору (виправно-трудовій колонії), в якому в радянський час відбували покарання політичні в'язні.

Експозиційно-виставкова площа складає 285 квадратних метрів, тимчасові виставки займають близько 300 метрів, фондосховища - близько 200 метрів. Музею буде передано частину приміщень "Хромой лошади" площею 450 квадратних метрів на право безоплатного користування.

Пермська державна художня галерея, один з найбільших музеїв в уральському регіоні, отримає іншу частину приміщень колишнього клубу площею більше 1 тисячі квадратних метрів. Галерея розміщена в будівлі Спасо-Преображенського собору, яке має бути передане місцевій єпархії РПЦ.
Колекції музею складають близько 43 тисяч одиниць зберігання, колекція включає твори російського та західноєвропейського мистецтва XV-ХХ століть. 

Пожежа в клубі "Хромая лошадь" сталася в ніч на 5 грудня 2009 року. В результаті пожежі від опіків і отруєння високотоксичним димом загинули 156 людей. З них - двоє українців. За версією слідства, причиною загоряння стало використання піротехніки: через феєрверк загорілась пінопластова стеля, пластмасова обробка стін почала виділяти токсичний дим.

Суд у справі про пожежу триває з осені 2010 року. У травні 2012 року один із співвласників клубу Костянтин Мрихін, повністю визнав свою провину (йому приписували стаття 238 Кримінального кодексу РФ - надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки і призвели по необережності до заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, а також смерть), був засуджений до шести з половиною років позбавлення волі.
Інший співвласник клубу загинув під час пожежі. Суд на третім співвласником, Анатолієм Заком, триває. Звинувачення також пред'явлені виконавчому директорові клубу Світлані Єфремовій, арт-директору Олегу Феткулову і трьом пожежним інспекторам. Потерпілими у справі значаться понад 400 осіб, фігурантами - вісім.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.