Спецпроект

В "Хромой лошади" тепер буде музей

Влада Пермі передає приміщення колишнього клубу "Хромая лошадь", де в грудні 2009 року сталася велика пожежа, двом місцевим музеям.

Про це повідомляє РИА-новости. 

В будівлю клубу переїдуть музей історії політичних репресій "Пермь-36" і Пермська державна художня галерея. Рішення про передачу приміщень музеям було прийнято на початку 2012 року після того, як будівля перейшла у власність міської влади.

"Пермь-36" є єдиним табірним комплексом епохи ГУЛАГу (1929-1953), збереженим на всьому просторі колишнього СРСР. Він знаходиться у селі Кучино Чусовського району на території однойменного колишнього табору. На території меморіального комплексу розташовані приміщення табору (виправно-трудовій колонії), в якому в радянський час відбували покарання політичні в'язні.

Експозиційно-виставкова площа складає 285 квадратних метрів, тимчасові виставки займають близько 300 метрів, фондосховища - близько 200 метрів. Музею буде передано частину приміщень "Хромой лошади" площею 450 квадратних метрів на право безоплатного користування.

Пермська державна художня галерея, один з найбільших музеїв в уральському регіоні, отримає іншу частину приміщень колишнього клубу площею більше 1 тисячі квадратних метрів. Галерея розміщена в будівлі Спасо-Преображенського собору, яке має бути передане місцевій єпархії РПЦ.
Колекції музею складають близько 43 тисяч одиниць зберігання, колекція включає твори російського та західноєвропейського мистецтва XV-ХХ століть. 

Пожежа в клубі "Хромая лошадь" сталася в ніч на 5 грудня 2009 року. В результаті пожежі від опіків і отруєння високотоксичним димом загинули 156 людей. З них - двоє українців. За версією слідства, причиною загоряння стало використання піротехніки: через феєрверк загорілась пінопластова стеля, пластмасова обробка стін почала виділяти токсичний дим.

Суд у справі про пожежу триває з осені 2010 року. У травні 2012 року один із співвласників клубу Костянтин Мрихін, повністю визнав свою провину (йому приписували стаття 238 Кримінального кодексу РФ - надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки і призвели по необережності до заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, а також смерть), був засуджений до шести з половиною років позбавлення волі.
Інший співвласник клубу загинув під час пожежі. Суд на третім співвласником, Анатолієм Заком, триває. Звинувачення також пред'явлені виконавчому директорові клубу Світлані Єфремовій, арт-директору Олегу Феткулову і трьом пожежним інспекторам. Потерпілими у справі значаться понад 400 осіб, фігурантами - вісім.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.