Спецпроект

"В Пирогово неефективно використовують гроші" - Рахункова палата

Рахункова палата порахувала гроші і встановила, що Національна академія наук України, а з грудня 2011 року і Міністерство культури як головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили ефективного та обґрунтованого використання 27 мільйонів ​​гривень бюджетних коштів на діяльність Національного музею народної архітектури та побуту України (в с. Пирогово під Києвом).

Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Кошти виділялися у 2008 році - I півріччі 2012 року. "Впроваджена академією система планування та використання фінансових ресурсів, які розподілялися на прикладні наукові розробки, а фактично спрямовувалися на утримання музею, свідчить про її неефективність. Зазначена схема не сприяла виконанню поставлених перед музеєм завдань з охорони, збереження, відтворення, консервації та реставрації пам'яток народної архітектури та побуту ", - сказано в повідомленні прес-служби.

Також у повідомленні говориться: "Незважаючи на більш ніж 42-річне існування музею, робота по виявленню зібраних у ньому унікальних предметів почалася лише в 2012 році. Причина - відсутність відповідної ініціативи з боку НАН України та неналежне виконання Мінкультури і музеєм своїх функцій щодо забезпечення охорони культурної спадщини. За 17 років Мінкультури так і не створило державний реєстр національного культурного надбання, і жодна колекція, яка зберігається в музеї, навіть унікальна і автентична, не має відповідного статусу ".

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.