Спецпроект

"Ніч на Дніпрі" Куїнджі поїхала в Маріуполь. ФОТО

У Художньому музеї ім. А.І. Куїнджі в Маріуполі вперше експонуватимуться найвідоміший твір Архипа Куїнджі «Ніч на Дніпрі» (із зібрання Сімферопольського художнього музею).

Про це пише ilich.in.ua

Виставка на батьківщині художника приурочена до 170-річчя майстра пейзажного живопису. Знаменитий шедевр вже привезли до Маріуполя, і експозиція відкриється, як тільки будуть вирішені організаційні питання.

«Ніч на Дніпрі» - перша картина Куїнджі, для якої автор організував незвичну виставку. У повністю затемненій кімнаті на полотно був спрямований промінь світла, під впливом якого простий сюжет заблищав настільки яскраво, що недовірливі глядачі зазирали за картину, щоб переконатися, що вона не написана на склі. Насправді для додання глибини простору художник наклав до десяти шарів лесувань.

"Ніч на Дніпрі" А. Куїнджі

В Маріуполі картина також буде експонуватися в затемненому залі, і зараз працівники музею продумують варіант з освітленням, щоб представити шедевр глядачеві в максимально наближених умовах, які Архип Куїнджі створив під час своєї першої експозиції в 1880 році в Товаристві заохочення художників у Санкт-Петербурзі.

Насолодитися талантом художника і побачити легендарну «Ніч на Дніпрі» в Маріуполі шанувальники творчості Архипа Куїнджі зможуть до 18 листопада.

Перший варіант картини «Ніч на Дніпрі», створений в 1880 році, знаходиться в постійній експозиції Державного Російського музею. Авторські повторення, їх декілька, зберігаються в художніх музеях Сімферополя, Архангельська і в Державній Третьяковській галереї.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.