Спецпроект

"Ніч на Дніпрі" Куїнджі поїхала в Маріуполь. ФОТО

У Художньому музеї ім. А.І. Куїнджі в Маріуполі вперше експонуватимуться найвідоміший твір Архипа Куїнджі «Ніч на Дніпрі» (із зібрання Сімферопольського художнього музею).

Про це пише ilich.in.ua

Виставка на батьківщині художника приурочена до 170-річчя майстра пейзажного живопису. Знаменитий шедевр вже привезли до Маріуполя, і експозиція відкриється, як тільки будуть вирішені організаційні питання.

«Ніч на Дніпрі» - перша картина Куїнджі, для якої автор організував незвичну виставку. У повністю затемненій кімнаті на полотно був спрямований промінь світла, під впливом якого простий сюжет заблищав настільки яскраво, що недовірливі глядачі зазирали за картину, щоб переконатися, що вона не написана на склі. Насправді для додання глибини простору художник наклав до десяти шарів лесувань.

"Ніч на Дніпрі" А. Куїнджі

В Маріуполі картина також буде експонуватися в затемненому залі, і зараз працівники музею продумують варіант з освітленням, щоб представити шедевр глядачеві в максимально наближених умовах, які Архип Куїнджі створив під час своєї першої експозиції в 1880 році в Товаристві заохочення художників у Санкт-Петербурзі.

Насолодитися талантом художника і побачити легендарну «Ніч на Дніпрі» в Маріуполі шанувальники творчості Архипа Куїнджі зможуть до 18 листопада.

Перший варіант картини «Ніч на Дніпрі», створений в 1880 році, знаходиться в постійній експозиції Державного Російського музею. Авторські повторення, їх декілька, зберігаються в художніх музеях Сімферополя, Архангельська і в Державній Третьяковській галереї.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.