Спецпроект

В Москві воюють еротика і релігія

Співробітників музею еротичних мистецтв, розташованого на Арбаті в Москві, побили люди, які називають себе ображеними віруючими.

Про це пише profi-forex.org.

Нападники, заявивши, що сама концепція і діяльність музею ображає мусульманську релігію, застосували фізичну силу. Близько місяця тому цьому музею вже дісталося від православних охоронців моральності. 

Троє співробітників еротичного музею мистецтв "точка G" роздавали листівки з рекламою музею, коли до них наблизилися декілька чоловіків азійської зовнішності, які сказали, що роздача реклами суперечить традиціям мусульман. За якийсь час ці люди знову підійшли, але на цей раз вони вже стали бити промоутерів від музею. Хлопці робили спроби втекти від нападників, але ті їх наздоганяли і продовжували побиття, заявляючи при цьому, що діяльність музею суперечить Корану і ображає мусульман. Хлопці отримали різні травми, повідомив директор музею Олександр Донський, їх били руками і ногами. Всі сліди від побоїв були зафіксовані швидкої допомогою.

Це не перший подібний випадок, пов'язаний з музеєм "точка G". 29 серпня цього року музей атакували православні активісти, увірвавшись у приміщення з цеглою. Адміністратору музею довелося покинути своє робоче місце, через те, що "божі люди" стали погрожувати фізичною розправою. В цей же час сайт музею, відновлений за пару днів до події, був атакований хакерами.

Після того, як на музей напали православні, Олександр Донський написав листа президенту В. Путіну і патріарху Кирилу, з проханням втрутитися і розібратися з актами релігійного екстремізму. Після другого випадку було написано лист головному муфтію.

Щоб допомогти поліції розшукати захисників мусульманської моралі, були надані зйомки пригоди, записані на камери зовнішнього спостереження, які були встановлені на протилежній вулиці.

У московській поліції інформація про напад на промоутерів, що працюють від музею еротики, не надходила. А в раді муфтіїв Росії взагалі відмовилися коментувати дану подію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.