Спецпроект

В Москві воюють еротика і релігія

Співробітників музею еротичних мистецтв, розташованого на Арбаті в Москві, побили люди, які називають себе ображеними віруючими.

Про це пише profi-forex.org.

Нападники, заявивши, що сама концепція і діяльність музею ображає мусульманську релігію, застосували фізичну силу. Близько місяця тому цьому музею вже дісталося від православних охоронців моральності. 

Троє співробітників еротичного музею мистецтв "точка G" роздавали листівки з рекламою музею, коли до них наблизилися декілька чоловіків азійської зовнішності, які сказали, що роздача реклами суперечить традиціям мусульман. За якийсь час ці люди знову підійшли, але на цей раз вони вже стали бити промоутерів від музею. Хлопці робили спроби втекти від нападників, але ті їх наздоганяли і продовжували побиття, заявляючи при цьому, що діяльність музею суперечить Корану і ображає мусульман. Хлопці отримали різні травми, повідомив директор музею Олександр Донський, їх били руками і ногами. Всі сліди від побоїв були зафіксовані швидкої допомогою.

Це не перший подібний випадок, пов'язаний з музеєм "точка G". 29 серпня цього року музей атакували православні активісти, увірвавшись у приміщення з цеглою. Адміністратору музею довелося покинути своє робоче місце, через те, що "божі люди" стали погрожувати фізичною розправою. В цей же час сайт музею, відновлений за пару днів до події, був атакований хакерами.

Після того, як на музей напали православні, Олександр Донський написав листа президенту В. Путіну і патріарху Кирилу, з проханням втрутитися і розібратися з актами релігійного екстремізму. Після другого випадку було написано лист головному муфтію.

Щоб допомогти поліції розшукати захисників мусульманської моралі, були надані зйомки пригоди, записані на камери зовнішнього спостереження, які були встановлені на протилежній вулиці.

У московській поліції інформація про напад на промоутерів, що працюють від музею еротики, не надходила. А в раді муфтіїв Росії взагалі відмовилися коментувати дану подію.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.