КІРЄЄВ ДАВ ТРИ РОКИ ЗА ЯЄЧНЮ НА МОГИЛІ НЕВІДОМОГО СОЛДАТА

Печерський районний суд Києва засудив Ганну Синькову до трьох років позбавлення волі умовно за наругу над похованнями солдат. Йдеться про меморіал Вічної Слави у Києві.

Про це у коментарі УП повідомила сама засуджена Сінькова.

"Вирок - три роки позбавлення волі з відтермінуванням на два роки за, начебто, наругу над могилою. Суддя у справі - Родіон Кірєєв. Окрім того мені ще потрібно буде виплатити 4 тисячі гривень за експертизу, яку проводили правоохоронці", - заявила активістка.

Крім того, за словами дівчини, міліція вилучила у неї для експертизи ноутбук.

"Після того як вони мені його повернули, він пропрацював десь 2 місяці. Вони повернули мені його в "убитому стані". Ноутбук коштував 6 тисяч гривень", - розповіла Сінькова.

"А тепер з мене ще і вимагають 4 тисячі гривень за цю експертизу. Виявляється в її ході з'ясували, що з мого комп'ютера заходили на YouTube - як неочікувано", - додала вона.

Вона також заявила, що збирається подавати апеляцію на рішення судді, оскільки не визнає своєї вини.

Ганна Сінькова визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 297 (наруга над могилою, іншим місцем поховання або тілом померлого за попередньою змовою і з особливим цинізмом) Кримінального кодексу.

При цьому другу фігурантку скандалу Ганну Донець з урахуванням співпраці зі слідством, а також з урахуванням того, що вона розкаялася і визнала свою провину, суд вирішив передати на поруки трудовому колективу.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Спершу Сінькову з напарницями звинувачували в хуліганстві. Але після того, як правоохоронці отримали офіційне підтвердження інформації про те, що біля Вічного вогню поховані останки загиблих солдат, кримінальна справа була перекваліфікована на суворішу статтю "наруга над могилою".

Меморіал Вічної Слави і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.