У Києві розкажуть, як Україна потрапила на європейські карти

У Домі освіти і культури "Майстер Клас" стартує лекційний клуб "Ad fontes", у рамках якого щосуботи читатимуться лекції на історико-культурні теми.

Про це повідомляє "Платформа".

Спікер першої зустрічі – Кирило Галушко, історик, етносоціолог, публіцист.

Тема лекції: "Як Україна та українці потрапили на карту".

Як із часів Відродження діяли "подвійні стандарти" у політичній картографії Європи і як розпочалася "картографічна пропаганда"? Чому "українці" потрапили на карту набагато пізніше, аніж "Україна"?

Як почали себе "малювати" європейські нації в добу модерного націоналізму? Як сталося, що українці на початку ХХ ст. стали народом із найдовшою назвою в Європі? Як українці бачили себе і як їх бачили інші на карті Європи? Чому в Українській РСР "малороси" мешкали ще у 1980-х?

Усім цим питанням присвячена лекція, що супроводжуватиметься візуальним рядом з українських та закордонних картографічних фондів.

Час і місце: 6 жовтня, 15:00. Київ, вул. Лаврська, 16а.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.