Спецпроект

В Сараєво не стало Національного музею Боснії і Герцеговини

Національний музей Боснії і Герцеговини (БіГ), що є одним з основних культурно-історичних установ країни, в четвер закрився через проблеми з фінансуванням.

Про це пише РІА-Новості.

Фінансові проблеми пов'язані з неврегульованістю правового статусу музею з моменту закінчення боснійської війни 1992-1995 років. У повоєнний час установа офіційно не перейшла в руки держави.

Дейтонською мирною угодою не передбачено створення міністерства культури БіГ та врегулювання на державному рівні проблеми культурних установ.

БіГ складається з двох частин (ентитетів) - Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. У країні діють як ентитетські, так і загальнобоснійські органи влади. Музей протягом багатьох років отримував допомогу з бюджету Федерації і кантону Сараєво, йшли пожертви від ЮНЕСКО та ряду європейських країн. Допомогу надавало і Міністерство з цивільних справ БіГ, проте в 2011 році фінансування припинилося.

Національний музей БіГ був офіційно заснований в 1888 році. Цей музей є найстарішим із сучасних культурних і наукових установ західного типу в країні.

Активісти студентських організацій в четвер прикували себе ланцюгами до однієї з колон музею і закликали громадян взяти участь в протестах проти його закриття.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.