Спецпроект

Листівки з музею в Петербурзі йдуть у віртуальний простір

Зібрання петербурзького музею листівок будуть оцифровані, і потім листівки викладуть на порталі Президентської бібліотеки імені Бориса Єльцина.

Про це повідомляє Лента.ru

Листівки із зібрань музею будуть викладені на порталі бібліотеки в розділі "Художня фотографія Росії і СРСР". Електронний фонд бібліотеки об'єднує не лише довідники і підручники, а й фотодокументи та інші художні матеріали.

Музей листівки, який є єдиним свого роду в Росії, нараховує близько півмільйона експонатів. Важливу частину колекції складають листівки з видами російських міст, випущені ще до революції.

Музей листівки був заснований 2002 року. Збір його колекції розпочався з дару Олени Ромадановської, яка відправила до Російської національної бібліотеки 17 тисяч листівок. Згодом зібрання поповнилося колекціями інших філокартистів, авторськими листівками художників і архівом Ленінградського клубу філокартистів 1958-1998 років. У музеї також є листівки, випущені в інших країнах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.