Спецпроект

В Євпаторії готують діораму Чорнобильської АЕС

В Євпаторії в музеї аварії на Чорнобильській АЕС «Зірка Полин» намічено відкриття діорами АЕС, що зображає її в перші години після вибуху.

Про це пише агентство е-Крим.

Діорама представить зруйнований четвертий енергоблок АЕС на тлі житлових будинків і безхмарного неба. Подібне висвітлення аварії з'явиться в країні вперше.

Автором діорами став кримський художник Іван Кудрявцев. Це його друга робота, зроблена за замовленням музею. Раніше художник створював панораму АЕС.

Діорама загальною площею більше чотирьох квадратних метрів написана на полотні олійними фарбами. Ракурс діорами обраний таким чином, щоб якомога ширше показати просторову глибину та реальні масштаби аварії. При показі діорами планується використовувати штучне освітлення і звуковий супровід.

Відкриття діорами буде приурочено до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який відзначається 14 грудня.

В квітні в Євпаторії відбулося урочисте відкриття музею «Зірка Полин», присвяченого аварії на Чорнобильській АЕС. У музеї представлена ​​найбільша в Криму експозиція, що розповідає про аварію на ЧАЕС та її наслідки. Також в музеї представлена ​​об'ємна панорама довжиною сім метрів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.