Спецпроект

Садиба "Останкіно" три роки існуватиме лише в 3D. ФОТО

Комплексна реставрація московського музею-садиби "Останкіно" почнеться в 2013 році і закінчиться в 2015-му. Передбачається, що роботи обійдуться в 2,5 мільярда рублів.

Про це пише Лента.ru

Рішення про проведення реставрації садиби було прийнято в 2009 році, однак протягом останніх трьох років проводилися тільки незначні протиаварійні  роботи.

Нині  колекція музею "Останкіно" становить близько 3,5 тисячі експонатів, серед них - пам'ятники декоративно-прикладного мистецтва, а також живопис XVII - XVIII століть.

На час реставрації велика частина об'єктів буде вивезена в інші музеї - в "Царицино", садиби "Коломенське" і "Любліно", в музейний центр "Робітник і колгоспниця" і в музей-садибу "Остафьєво".

На початку 2012 року повідомлялося, що будівля знаходиться в поганому стані через гниття основних конструкцій, а також існує небезпека обвалення покрівлі та фундаменту садиби. Взимку будівлю було вирішено накрити спеціальною конструкцією, щоб захистити від атмосферних опадів.

Музей-садиба "Останкіно" є не тільки пам'ятником архітектури, але й садово-паркового мистецтва. Перед садибою розбито "Розважальний сад", який відтворює парк межі XVIII-XIX століть, що поєднував в собі елементи регулярного і пейзажного парків.

Центральною визначною пам'яткою "Останкіно" є Палац-театр, побудований в кінці XVIII століття.

 

 

Фасад садиби"Останкіно". Фото ostankino-museum.ru

Перед закриттям музею-садиби в "Останкіно" на замовлення московського департаменту культури була зроблена 3D зйомка для того, аби можна було подивитися на інтер'єри садиби і навколишній її парк поки вони закриті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.