Спецпроект

Булгаківська квартира стане "мультимедійною"

Департамент культури Москви оголосив переможця конкурсу на концепцію розвитку музею Булгакова. "Недоброю квартирою", прославленою в романі "Майстер і Маргарита", займуться італійські дизайнери.

Про це повідомляють Вести.ru.

Переможці пропонують створити навколо "недоброї квартири" цілий літературний парк-музей. Акцент в проекті зроблений на те, щоб розвивати не тільки сам музей, але і всю навколишню територію.

"Цей музей не повинен жити в рамках 50-ї квартири. Ми хочемо почати музей з Патріарших ставків", - пояснює один з авторів проекту Габріело Філіпіні. Літературний парк-музей почнеться з плавучої платформи на Патріарших, пройде через двір, сходи і об'єднає "недобру квартиру", фонд Булгакова, центр документації та мультимедійний виставковий зал.

Італійські дизайнери роблять ставку на сучасні технології. Мультимедійний центр має стати майданчиком для творчих інтерпретацій і робіт сучасних художників. Тут вже планують розмістити відеоінсталяції знаменитого режисера Пітера Грінуея.

При цьому до автентичності основної експозиції ставляться дуже педантично: ніяких варіацій, фантазій на тему булгаківського життя і творів - тільки справжні документи, предмети та фотографії епохи письменника. 

З командою-переможцем укладуть угоду, в рамках якого в грудні вона представить детальну і закінчену концепцію розвитку музею. На її основі департамент культури Москви прийме рішення про призначення нового керівництва Державного музею Булгакова.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.