Спецпроект

Курінь Леніна "тулиться" всього на 2,2 га - комуністи обурені. ФОТО

Депутати Законодавчого Зібрання Петербурга поскаржилися губернатору міста, Георгію Полтавченко, на Росілісгосп. Організація скоротила територію музею «Курінь Леніна» за рахунок декількох гектарів лісів. Фракція КПРФ офіційно звернулась до губерантора з проханням втрутитися.

Про це пише gazeta.spb.ru

Заява депутатів ґрунтується на тому, що музей є об'єктом культурної спадщини федерального значення, що виключає самовільну зміну меж та зменшення території, зокрема, Рослісгоспом. 

Раніше земельну ділянку навколо куріня площею 8,3 га було вилучено із складу лісів, тож Рослісгосп, наполягають комуністи, не мав права розпоряджатися цими землями. Наразі ж, після скорочення, музею залишилось тільки 2,2 га. 

У зв'язку з цим депутати питають Полтавченко, чи не вважає він за доцільне особисто розібратися в ситуації і дати вказівку сформувати земельну ділянку, що належить музею, в історичних кордонах.

Пам'ятник «Курінь», архітектор А. І. Гегелло відкритий 15 липня 1928 року 

"Курінь Леніна" - музейний комплекс у Розливі, присвячений подіям літа 1917 року, коли В. І. Ленін був змушений ховатися від переслідувань Тимчасового уряду. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.