Спецпроект

Курінь Леніна "тулиться" всього на 2,2 га - комуністи обурені. ФОТО

Депутати Законодавчого Зібрання Петербурга поскаржилися губернатору міста, Георгію Полтавченко, на Росілісгосп. Організація скоротила територію музею «Курінь Леніна» за рахунок декількох гектарів лісів. Фракція КПРФ офіційно звернулась до губерантора з проханням втрутитися.

Про це пише gazeta.spb.ru

Заява депутатів ґрунтується на тому, що музей є об'єктом культурної спадщини федерального значення, що виключає самовільну зміну меж та зменшення території, зокрема, Рослісгоспом. 

Раніше земельну ділянку навколо куріня площею 8,3 га було вилучено із складу лісів, тож Рослісгосп, наполягають комуністи, не мав права розпоряджатися цими землями. Наразі ж, після скорочення, музею залишилось тільки 2,2 га. 

У зв'язку з цим депутати питають Полтавченко, чи не вважає він за доцільне особисто розібратися в ситуації і дати вказівку сформувати земельну ділянку, що належить музею, в історичних кордонах.

Пам'ятник «Курінь», архітектор А. І. Гегелло відкритий 15 липня 1928 року 

"Курінь Леніна" - музейний комплекс у Розливі, присвячений подіям літа 1917 року, коли В. І. Ленін був змушений ховатися від переслідувань Тимчасового уряду. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.