Спецпроект

Пітер Грінуей націлився на музей Булгакова

Британський режисер Пітер Грінуей заявив про те, що хоче внести посильний внесок у реконструкцію московського музею письменника Михайла Булгакова, який розташований в особняку на Великій Садовій.

Про це пише Галёрка

 

Будинок, в якому проживав письменник, довгий час був культовим місцем для шанувальників творчості Булгакова. Шанувальники розписали під'їзд картинами з сюжетами з роману "Майстер і Маргарита", а сама квартира перетворилася на неофіційний музей.

У 2000 році в будівлі був проведений косметичний ремонт, після чого музей отримав офіційний статус. Але квартира, в якій він розташовується, потребує реставрації, щоб відповідати рівню міжнародного культурного закладу.

Режисер Пітер Грінуей, натхненний творчістю Булгакова, вирішив взяти участь у реставрації музею. Разом з дизайнером Мауріціо Моріні і архітектором Габріеле Філіппіні він готовий попрацювати не тільки над простором квартири, забезпечивши його всілякими спецефектами, але й впорядкувати прилеглу територію.

Проект передбачає створення парку-музею, вхід на територію якого буде охороняти система контролю доступу. Пояснюється це тим, що у парку буде використовуватися дороге обладнання, яке забезпечує 3D-ефекти.

У самій же квартирі будуть виставлені не тільки особисті речі Михайла Булгакова, але й оригінали рукописів, які оцінюються в сотні тисяч доларів.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.