Спецпроект

У НАЙБІЛЬШОМУ В СВІТІ ЄВРЕЙСЬКОМУ ЦЕНТРІ Є ЗГАДКИ ПРО УПА

У Дніпропетровську в урочистій обстановці відкритий найбільший в світі єврейський центр "Менора", який місцева хасидська громада створювала майже десятиліття.

Про це повідомляє "День".

Єврейський центр "Менора" за своїми масштабами величезний - він став найбільшою спорудою Дніпропетровська, "затьмаривши" будівлю колишнього Міністерства чорної металургії УРСР, розташовану на центральній площі міста.

Новий центр складається з семи веж, які символічно являють собою подобу храмового семисвічника. Це свого роду невелике місто в місті, тут можна зробити покупки, посидіти в ресторані або кафе, відвідати банк і турагентства, зняти готельний номер і зіграти весілля, побувати в сучасному концертному залі.

Особливе місце на трьох поверхах "Менори" займає музей "Пам'ять єврейського народу і Голокост в Україні". Промову на його презентації виголосив Надзвичайний і Повноважний посол ФРН Крістоф Вайль, який говорив про історичну пам'ять.

За словами директор музею, керівник дослідницького центру "Ткума" Ігор Щупак, це найбільший на пострадянському просторі меморіальний комплекс, присвячений Голокосту.

Загальна площа експозиції, розташованої в чотирьох основних залах, становить близько 3 тис. кв. метрів. Перший зал присвячений традиціям іудаїзму, а також особливостям життя євреїв у містах і містечках. Найбільший зал розповідає про події Голокосту. За ним слідує "Зал пам'яті - зал імен".

Біля виходу з музею відвідувачі зможуть побачити інсталяцію "Розлом світу", що нагадує про катастрофу цивілізації після приходу до влади нацистів.

Частина експозиції присвячена ставленню до єврейського питання Організації Українських Націоналістів, а також перебуванню євреїв в лавах Української Повстанської армії.

Чималий інтерес людей, присутніх на відкритті, викликала інформація про те, що один з керівників ОУН на Дніпропетровщині Федір Вовк рятував під час нацистської окупації євреїв, а після війни був визнаний Центром "Яд Вашем" у Єрусалимі "праведником світу".

"У музеї є стенди, присвячені Андрею Шептицькому, отцю Омеляну Ковчу та іншим українцям, які рятували євреїв від знищення, - пише у своєму фейсбуку Адріан Каратницький, який був присутній на відкритті "Менори". - Експозиція зважено розповідає про українсько-єврейські стосунки, включно з участю євреїв в УПА".

Читайте також: "Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.