Музей Сновидінь відкрився для відвідувачів

Відтепер кожен бажаючий киянин зможе заглянути в свої сни і переступити через грань між реальністю і видіннями.

 

Про це пише afisha.bigmir.net

C 21 жовтня по 30 листопада в Музеї Сновидінь проходить осіння виставка-вистава NightmareArt: мистецтво кошмарів або інша сторона жаху. Тривожний сон став предметом Арт-дослідження.

Гості музею можуть відправитись в простір снів, кудись углиб між свідомістю та несвідомим. Відвідувачам виставки буде запропоновано озброїтися відповідним інструментом дослідника і зробити відкриття свого кошмару - знайти власне творіння, створене з гри віддзеркалень і асоціацій, представлених у музейній інсталяції.

Кожен зможе стати учасником експозиції NightmareArt і, в буквальному сенсі, зможе зробити крок у темряву, подивитися в обличчя страху, стати творцем свого внутрішнього я.

Відвідати виставку можна кожну суботу та неділю з 14:00 до 17:00.

Екскурсія розрахована для груп чисельністю 5-7 чоловік і триває близько 30-40 хв.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.